Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький – видатний державний діяч, полководець, гетьман України. Він уписав власну сторінку в історію рідного народу, впродовж багатьох років очолюючи його боротьбу проти національного гноблення. Ім’я Хмельницького, оспіване у народних думах та історичних піснях, його життя і діяльність, зображені у романах, повістях, драмах, хвилюють сучасників.

 

Вербна неділя

У вербну неділю існує старовинний звичай приносити додому гілочки верби. Їх святять у церкві. За народними повір’ями гілочки верби оберігають людину від хвороб і лиха. Народ свято шанує це повір’я.

 

Вишивка

Українська вишивка багата на різноманітні орнаменти. Їх народні назви стверджують, що в орнаменті зображені конкретні рослини, тварини, предмети побуту. Найпопулярнішими є хміль, реп’яхи, вишеньки, в’юнок, зозульки, хвильки.

 

 Вишитий рушник

Український рушник пройшов крізь віки. Жодне свято не обходилось без рушників.
Рушники бувають вишивані і й ткані. Кожен куточок України має свої кольорові гами, своє оздоблення рушників.

 

Диктант про калину

За популярність символ калини не має рівних. Її імям в Україні названо сотні сіл, вона оспівана в піснях. У народі калина символізує дівочу чистоту, красу, силу життя, людську долю, єдність нації, Батьківщину.

 

Зима

Прийшла зима. Усе в дворі вкрилося білою пухнастою ковдрою. Мороз скував річку льодом. Дерева стоять у пухнастому вбранні. Усі милуються красунею – зимою.

 

Кульбаба

Ось при дорозі сховалась у траві кульбабка. Голівка її в біленькій прозорій шапочці. Зірвеш обережно цю шапочку, подмеш на неї - і поніс вітерець малесенькі пухнастенькі парашутики. А під кожним парашутиком насіннячко висить. Там, де сяде парашутик, нова кульбабка виросте.

 

Культура України
Культура. Насамперед вона дала змогу Україні стати Україною. Творчість таких духовних велетнів. Як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський та ще багатьох самовідданих високообдарованих синів і дочок нашого народу, сформували нас як націю, забезпечили їй гідне місце у сім’ї європейських народів.

 

 Могучий Київ

Київ не знає, не відає сну
Вночі місто засинає чутливим сном трударя і воїна. Тоді до Києва озиваються повівом вітру, шелестом листу тихі задушевні голоси.
То прокидаються ті, хто не до кінця пройшов свою ниву, хто недокосив на ній свого жита, хто недоспівав своєї пісні, а впав у грізній січі, загинув у бою за місто, за наш Київ. Прислушайтесь, люди, і ви почуєте задушевну мову вічно живих сердець!

 

Наш ліс

Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Подихнув легенький вітерець. Всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню. Береза співала ніжну пісню, а горобина – сумну. У дуба була мужня пісня, а у верби задумлива. Ось які пісні ми почули.

 

Наша ненька Україна

Ти живеш в Україні. У тому краю, де співають солов’ї і виграють на сонці пшеничні лани. Де веселими хвилями котиться Дніпро. Де виросли Тараса Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Твій рід українській. А ти – українець. Бережи свій рід, свою рідну Україну.

 

Наші предки

Ми – українці. А нашими предками були слов’яни. Жили вони спочатку в лісах, полювали на звірів, ловили в озерах рибу. Потім стали розводити худобу, вирощувати хліб. Навчилися всяких ремесел.
Слов’яни ділилися на окремі племена. Вони згуртувались навколо Києва й утворили свою державу – Київську Русь.

 

              Про Київську Русь
Київ… Русь… Україна… ці слова з глибокою шанобою промовляє кожний свідомий українець. Вони виражають духовну близькість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії.
Ось уже понад п’ятнадцять століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ.
Йому випала історична місія відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи – Київської Русі.

 

Про маму

Друга неділя травня – Всесвітній День матері. Ми визначаємо це свято, щоб кожна матуся відчула любов і доброту своїх дітей. У цей день кожна дитина, мала чи велика, звертається до рідної матусі, з вдячністю пригортає до свого серденька , цілує мамині натруджені руки.

 

 Про Україну

Широко простяглася земля України. Величезні багатства нашої країни. Від краю до краю на її просторах буйно колоситься золотиста пшениця, зеленіють безмежні поля цукрових буряків. Любо вітають нас золотими шапками стрункі соняшники, висока зелень пишної кукурудзи. На степових просторах випасаються великі стада худоби. Запашні сади і зелені городи оточують наші міста і села.
Блискучі рейки залізниць густою сіткою вкривають землі України. Багато в Україні заводів та фабрик, електричних станцій.

 

Прогулка в парку
Яка красива наша місцевість. Біля школи росте великий парк. Тут багато дубів, кленів , тополь. Є також веселі берізки, зелені туї і ялинки. Щороку восени і навесні діти нашої школи прибирають парк. Біля пам’ятника « Невідомому солдату» великий квітник. Влітку там ростуть троянди , айстри , тюльпани , півонії. Швидко перелітають з квітки на квітку бджоли . Вони п’ють солодкий сік

 

Хліб всьому голова

Ти, знаєш що таке хліб? Хліб – це наше життя, наше багатство. Без хліба люди – сироти, а земля – страждальниця. У хлібину вкладена велика праця багатьох людей. Шануйте працю хліборобів! Бережіть хліб!

 

Щедрий вечір

Здавна в Україні останній вечір під Новий рік зветься Щедрим вечором. У цей вечір маленькі дітки юрбами бігають від хати до хати і виспівують господарям найкращі побажання на Новий рік.
У щедрівках звучать побажання щастя, багатства, добрих врожаїв. Оспівується також особлива прикмета справжнього господаря дому – його велика гостинність.

 

Я люблю  Батьківщину

Усе хороше починається з любові. Любов до Батьківщини починається з любові до матері. Від мами ти вперше почув мову своєї Вітчизни. Мати навчила ходити по рідній землі, пізнавати по запаху квіти, по голосу – птахів.