Типи звязку слів у словосполученнях

"Типи звязку слів у словосполученнях"tipi-zvyazku-slv-u-slovospoluchennyah.docx [22,91 Kb] (cкачиваний: 5)

У з г о д ж е н н я м називається такий тип синтаксичного зв'язку, при якому залежне слово ставиться в тому ж роді, числі й відмінку, що й головне. Узгоджуватися можуть: а) прикметники іменниками сонячний день, червона зірка, ясне сонце); б) порядкові числівники з іменниками (п'ятий поверх, третя година, перше вікно); в) займенники з іменниками (цей рік, кожна людина, якесь дитя); г) дієприкметники з іменниками (переможений ворог, написана картина, здобуте право); д) іменники з іменниками (ріка Волга, товариш Павлов).

К е р у в а н н я м називається такий тип синтаксичного зв'язку, при якому головне слово вимагає від залежного певного відмінка. Наприклад: вірний народові (тут головне слово вимагає від залежного лише давального відмінка); любов до народу (головне слово вимагає від залежного родового відмінка з прийменником); завжди з народом (головне слово вимагає від залежного орудного відмінка з прийменником).

Керувати можуть усі повнозначні слова (літопис подвигів, здійснити подвиг, готовий на подвиг, третій з них, хтось і з друзів, далеко ві д села), а керуватися — тільки відмінювані (іменники, займенники та інші слова, вжиті у значенні іменників), наприклад: зустрічати друзів, писати до нього, відвідати хворого тощо.

При керуванні відмінок залежного слова зумовлюється лексичним і граматичним значенням головного слова. Наприклад, у словосполученнях читати книгу, читаю книгу, читали книгу, читаючи книгу зміна відмінка головного слова не впливає на відмінок залежного, а в словосполученнях читати книгу, говорити про книгу, завдячувати книзі, захоплюватися книгою, йти за книгою відмінок підпорядкованого слова залежить від лексично-граматичних особливостей головного слова.

Керування залежним словом без прийменника називається безпосереднім (читати книгу, завдячувати книзі, захоплюватися книгою), а керування за допомогою прийменника — посереднім (говорити про книгу, йти за книгою).

Пр и л яг а н н я м називається такий тип синтаксичного зв'язку, при якому невідмінюване слово (прислівник) або невідмінювані форми слів (інфінітив та дієприслівник) зв'язуються з головним словом лише за змістом. Наприклад:.вчитися добре, іти поспішаючи, бажання розповідати, готовий працювати, при-. йшов подивитися, дуже рано, читання в голос.

Прилягати можуть і незмінні прислівникові звороти: оглядатися раз у раз, відвідувати коли-не-коли.

Між компонентами в словосполученнях існують синтаксичні відношення. Їх є три типи: означальні, об'єктні та обставинні.

О з н а ч ал ь н і відношення встановлюються у словосполученнях тоді, коли головне слово називає предмет, а залежнеознаку цього предмета, наприклад: чисте небо (яке небо?), латерин,заповіт (чий заповіт?), третій день (котрий день?), дівчина з косою(яка дівчина?), книга брата (чия книга?), бажання вчитися (яке бажання?), читання вголос (яке читання?). При означальних відношеннях залежні слова у словосполученнях можуть узгоджуватися, керуватися і прилягати. О б 'є к т н і відношення встановлюються у словосполученнях тоді, коли головне слово називає дію або стан, а залежне — різні предмети (об'єкти), зв'язані з цією дією чи станом.

Наприклад: малювати картину (дія переходить на предмет), і ти з другом (дія та її співучасник), рубати сокирою (дія та знаряддя дії), наказав стріляти (дія, супроводжувана іншою дією). При об'єктних відношеннях залежні слова у словосполученнях можуть керуватися або прилягати (узгодження тут не буває).

О б с т а в и н н і відношення встановлюються у словосполученнях тоді, коли головне слово означає дію, а залежне — різні обставини цієї дії (час, мету, причину, місце, якість тощо). Наприклад: прийшов увечері (коли прийшов?), прийшов побачитись (з якою метою прийшов?), написала з гарячу (чому написала?), написала красиво (як написала?), служить в армії (де служить?). При обставинних відношеннях залежні слова у словосполученнях теж керуються або прилягають (але не узгоджуються) .

Нерідко в іменникових та дієслівних словосполученнях виникають подвійні відношення: в іменникових — коли залежне слово виражає ознаку предмета або відношення між предметами (солдат з гвинтівкою: солдат з чим? — відношення об'єктні, солдат який? — відношення означальні); у дієслівних — коли залежне слово виражає відношення між діями або напрямок (місце) дії (сидить на дереві: сидить на чому? і сидить де?; їхати на машині.(на чому? і як?), покласти на стіл (на що? і куди?), повернувся до матері (до кого? і куди?). В іменних словосполученнях такі відношення є означально-об'єктними, а в дієслівних — об'єктно-обставинними.

 Вправа 10. 3 наведеного уривка випишіть словосполучення з узгодженм, керуванням (безпосереднім та посереднім) і приляганням.

.Ясніє небо над містом. Легко і непомітно відступає ніч.

Блякнуть зорі у високості. Тільки місяць хизується своєю вродою, віддзеркалюючись у дніпровій хвилі, та сонце вже гаряче пломеніє на сході; опаливши виднокруг своїм жаром Нечутно, владно з степу широким фронтом, наче в облогу, ере місто світання, а ніч розуміє, що тут нічого не вдієш, не заступиш йому, світлому й дужому, дороги, і и останні хисткі тіні тануть і тануть, лишаючи над плавнями вздовж дніпрових берегів млявий серпанок туману:.,(О. Рибак).

Вправа 11. 3 наведених пар слів утворіть словосполучення. Запишіть

окремими групами словосполучення з означальними, об'ектними і обставинними вiдношеннями.

Жити, Черкаси; книга, Лідія Петрівна; милуватися, Ростов;

відкривати, ключ; їхати, трамвай; збирання, овочі; писати, Київ; бої, Львів; боротися, мир; побачитись, метро; екскурсія, Карпати; вчитися, Суми; лист, Марія Іванівна; стомлений, робота; байдужий, слава; на прохання, Галина Василівна; захоплюватися, Пушкін; поеми, Шевченко; прощання, друг; консерви, фрукти.

Вправа 12. Прочитайте уривок і з'ясуйте типи зв'язку слів у виділених словосполученнях. Повторіть рід, число і відмінок іменників і прикметників.

Для того щоб розбити атомне ядро, в нього треба влучити розігнаним енергією в півтора мільйона вольт протоном. Ще недавно це було фантастичною теорією, а тепер опустилося з захмарних висот до земної дійсності. Навіть уже відомо, як це можна зробити. Ядро атома водню і є протон, а впустити порцію цих атомів у розрядну трубку нескладно. Але біда в тому, що між ударами блискавиць минає кілька секунд, потрібних на зарядку конденсаторів. Кожен розряд, який триває мізерну часточку секунди, захоплює якусь кількість протонів, але помітити їхню дію дуже важко. (В. Собко).

 Контрольні запитання і завдання

І. Що вивчає синтаксис?

2. Що таке словосполучення? Назвіть типи їх за структурою.

3. Що таке узгодження, керування і прилягання? Якими способами зв'язані слова у словосполученні?

4. Схарактеризуйте відмінність між способами синтаксичного зв'язку в словосполученнях.

5. Які відношення встановлюються між словами у словосполученнях?

 

Читайте також