Поняття про словосполучення
"поняття про словосполучення"
Словосполученням називається синтаксична одиниць, що складається з двох або кількох повнозначних слів і служить для вираження одного складного або розчленованого поняття. Наприклад : безмежний степ, моя подруга, пахощі трав, готовий на подвиг, пять днів, написати книгу, міцний стовбур кедра, юне покоління Радянської країни, багатодобовий політ українського комічного корабля.
Словосполучення, як і слово називає предмети чи явища, вказуючи водночас і на їхні певні ознаки або властивості. Пор.: вітер-теплий вітер-вітер з моря; говорити-говорити з другом-говорити укласі- говорити перед уроком. Тут у перших двох словосполученнях обсяг поняття "вітер" звужується, конкретизується за певною ознакою, в інших трьох-поняття дії конкретезується відношенням обєкта ( з другом), місця ( у класі), часу ( перед уроком). Такі ознаки та відношення передаються за допомогою свосполучень.
В одних словосполученнях слова поєднуються як рівноправні і незалежні за значенням : ліси і поля, моря й океани. Такі словосполучення називаються сурядними.
В інших словосполученнях повнозначні слова граматично не рівноправні: одне з них - головне, підпорядковуюче, друге- залежне, підпорядковане. Між ними завжди існує підрядний звязок : червоний прапор, готовий до бою. Щоб розкрити відношення між словами у словосполученні, треба від головного слова поставити питання до залежного: прапор ( який?) червоний, жити (як) щасливо, готовий до( чого) до бою. Такі словосполучення є підрядними.
За структурою словосполучення поділяються на прості і складні.
У простих словосполученнях кожний з компонентів виражається одним повнозначним словом. До простих словосполучень належать також такі, в яких один з компонентів виражається фразелогізмом. Наприклад : сміливий вчинок, сміливий до самозабуття, читати газету, читати для дітей, любить точити ляси тощо.
У складному словосполученні може поширюватися повнозначними словами або ж словосполученнями як головне, так і залежне слово. Наприклад: подвиг народу- героїчний подвиг народу- героїчний подвиг українського народу- героїчний подвиг українського народу у Великій Вітчизняній війні. Тут у кожному складному словосполученні можна виділити слова, що поширюють головне чи залежне слово простого словосполучення.
Є кілька видів словосполучень : вільні, синтаксично нерозкладні та фразеологічні.
Вільні словосполучення мовець утворює щоразу в момент мовлення для даного конкретного випадку. Обидва слова такого словосполучення- головне і залежне- є окремими членами речення. Наприклад, у реченні: У справжній дружбі відступу нема ( ГОд.)- чотири повнозначних слова, а словосполучення три : немає відступу, нема у дружбі, справжній дружбі.
Синтаксично нерозкладними є словосполучення, що виступають у реченні одним членом речення, хоч і складаються з лексично самостійних слів. Наприклад, словосполучення три учні, багатьох людей, кілька днів виступають одним членом речення: 1. Три учні відстали в поході ( три учні- підмет) ; 2. Було на цих зборах багато людей ( багато людей- додаток); 3. Кілька днів дощило ( кілька днів- обставина).
Фразеологічні словосполучення тех виступають одним членом речення, але й за значенням вони співвідносні зі словом ( прикусити язика- замовкнути, замилювати очі- обманювати, тощо.). Наприклад: Рябі коні рвуть з копита ( Коцюб.)- тут фразеологізм рвуть з копита виконує роль присудка.
Вправа 1. Прочитайте і випишіть групи словосполучень з такими граматичними значеннями : а) предет і його ознака; д) дія та обєкт дії; в) дія і місце дії. У словосполученнях підкресліть головне слово.
Радянський народ, передовий загін, писати листа, говорити за дверима, завойоване щастя, поливати город, ремонтувати машину, вирубати в лісі, батьківська турбота, здобути перемогу, космічний політ, любити працю, повернутися додому, збирати овочі.
Вправа 2. Утворіть словосполучення з наведених групами слів. Де треба, міняйте слова місцями і вставляйте прийменники. Повторіть, вживання прийменників з відмінками іменників.
Герой, космос, епоха, комуністичний; готовий, боротьба; борець, мир; дорога, ліс; далеко. море; ворог, перемагаючи; поле, комбайн; зорі, Кремль; комсомольці, ініціатива; співіснування, мирній; ходити, бібліотека; відданий, Батьківщина; друзі, Москва; слідопит, червоний; супутник, небо; зустріч, Київ.
Вправа 3. Прочитайте і вкажіть, які з наведених словосполучень є вільними, а які- фразеологічними. До фразеолонічних словосполучень доберіть синонімічні їм слова ( наприклад, димом догори пішло- щезло). повторіть типи фразеологічних одиниць.
Зарубати на носі- зарубати на дереві, довести до розуму- довести додому, чесати язики- чесати шерсть, твердий горіх- твердий предмет, сушити голову- сушити білизну, пробний камінь- пробний урок, підрізати під корінь- підрізати кущі, перемивати кісточки- перемивати посуд.
Вправа 4. Прочитайте словосполучення і визначте, які з них є нормативними, а в яких порушено літературну норму. Вкажіть на причини порушення.
Поточні питання-біжучі питання, стати в пригоді-стати в нагоді, мати значення - відігравати значення, ставлення до друзів - відношення до друзів, кожний чоловік - кожна людина, передплата на газети - підписка на газети, обсяг статті- розмір статті, тактичний успіх - тактичний вчинок.
Вправа 5. Запишіть попарно наведені російською та українською мовами словосполучення. Повторіть вживання прийменників з відмінками іменників.
Зразок : матеріал з синтаксису - материал по синаксису, взяти участь - принять участие.
1. Лекція о пятій годині, пішов до товариша, зошит з алгебри, відбувалося за старих часів, зустрілися біля театру, згідно з розпорядженням директора, дякувати друзям, за рішенням зборів, зайшли до подруги.
2. По решению собрания, лекция в пять часов, согласно распоряжению директора, пошел к товарищу, тетрадь по алгебре, благодарить друзей, зашли к подруге, просходило в старое время, встретились у театра.