Твір про весну
Твір про весну
Весна - чарівна пора року, коли все живе пробуджується після довгого зимового сну. Спочатку весна здається боязкою і скромною, але з кожним днем стає сміливішою і впевненою. І так поступово вона вступає в свої володіння повноправною господинею, яка готова правити. Вона прибирає сніг з лісів і темних місць, очищає землю від льоду і змушує природу пробуджуватися.
Першими здаються під натиском весни похмурі замети, які виглядають не такими грізними. Несподівано сніг тане, перетворюється в тонкі, ледь помітні плями. І поступово під ними можна побачити землю і асфальт, який знаходить чистоту.
Бурульки на дахах швидко тануть, та з кожним днем їх стає все менше. Сонце все частіше визирає з-за похмурих і сумних хмар, а на обличчях людей з'являються щасливі посмішки. Змінюються наряди, які стають легкими і невагомими. В повітрі ж з'являється якийсь дивовижний аромат свіжості, оновлення і легкості, від чого хочеться співати, радіти і просто жити.
Весна приходить повільно і важливо, поступово проганяючи холод і снігу. Здається, ще недавно нас мучили суворі морози, а зараз радують ніжні промені сонця і добрі трелі птахів. І це зворушливе відчуття оновлення та відродження пробуджує від сну не тільки природу, а й людей. Вони стають добрими і щасливими, радіючи приходу тепла і весни.