Типи речень за метою висловлювання

"Типи речень за метою висловлювання"tiipi-rechen-za-metoyu-vislovlyuvannya.docx [20,5 Kb] (cкачиваний: 3)
За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні й спонукальні.
Р о з по в і д н и м називається речення, в якому мовець щось повідомляє про факти реальної дійсності. Наприклад: 1. Надворі непомітно розвиднілось.2. Зримими стали омріяні береги комунізму.
Для розповідного речення властиве пониження голосу в кінці речення. Якщо ж розповідне речення дуже поширене, його інтонаційно поділяють на дві частини: перша вимовляється з підвищенням голосу, друга — з пониженням.
П и т а л ь н и м називається речення, в .якому мовець хоче про щось дізнатися. Наприклад: — На словах — то ми всі робітники, побачимо, як на ділі.— А що на ділі? — скипів Петро.— Що? Перший почнеш вередувати... от що.— Хто? Я? — схопився Петро.
Для короткого питального речення властиве різке підвищення голосу, у поширеному — інтонується те слово, яке вимагає відповіді: Тут проходили червоні слідопити? (Відповідь: Тут). Тут проходили червоні слідопити? (Відповідь: Ні, не проходили).
Питальні речення можуть оформлятися питальними словами — займенниками, прислівниками і частками. Запитальна інтонація у таких реченнях слабкіша, ніж у реченнях без питальних слів. Наприклад: 1. Та хіба ви здатні це зрозуміти? 2. Іване, невже це правда?.. 3. А як буде сьогодні з поштою, Федоре? (За п'єсами Я. Галана).
У художніх творах часто вживаються риторичні запитання: мовець ставить їх, не сподіваючись на відповідь, оскільки ця відповідь уже міститься у самому питанні. Наприклад: Хіби ж бо може вмерти назавжди, Хто, смерть здолавши, гине на війні.
С п о н у к а л ь н и м називається речення, в якому мовець спонукає до певної дії. Спонукання може виражатися по-різному: як наказ — Струнко! На прапор революції рівняйсь; як запрошення — Прошу, боцмане, сідайте; як порада — Тому наша порада одна топити бойові кораблі; як застереження — Ф р е г а т (виймає маузер). Викладай, бо вопрос серйозний; як просьба — Мічмане, подайте дамі крісло; як протест — Доволі! На палубу його! Під башту!; як заборона: Струнко! Ні слова! (О. Корнійчук, «Загибель ескадри»).
Як правило, в спонукальних реченнях вживаються дієслова наказового способу, а в деяких — ще й спонукальні частки хай, давай, нехай, та ну, но. Наприклад: 1. Та ну ж! Скажи, щоб я вже знав.2. Давайте, хлопці, заспіваємо...
Будь-яке речення — розповідне, питальне чи спонукальнеможе бути висловлене з особливою силою, з певним підвищенням тону (тобто емоціонально). Тоді воно стає ще й окличним. Порівняймо, наприклад: 1. Скоро тут буде вода і сади зацвітуть.— Гей, буде скоро тут вода жива, зелений сад і чисте поле буде! 2. За мир борються всі чесні люди.— За мир — два слова, що світи стрясають! 3. Хіба ж не завжди молодь попереду? — Та хіба ж не завжди молодь молодша од усіх! 4. Слався, земле українська єдина! І  Слався, дружбо людей на землі.
Окличні речення часто супроводжуються вигуками, частками або питальними займенниками чи прислівниками, що функціонують як засоби окличності у реченні. Наприклад: 1. Яка блакить! Який кругом прозор! 2. Батьківщина така, як день! Як же не співати радісних пісень пісню вдать палку, натхненну!
Вправа 16. Прочитайте і запишіть спочатку речення двоскладні— односкладні. Повторіть інфінітив та безособові дієслова.
І. Тягнеться до сонця соняшник крислатий, як серце, стороно моя. 2. Скрізь повіяло весною 3. Як прагне людство в злагоді іти назустріч сонцю трудові. 4. Залишилося до дзвінка чотири  хвилини 5. Важко було відшукати потрібне дерево .
Вправа 17. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. Назвітьтипи речень. Повторіть правопис м'якого знака у дієсловах.
Ніч, з неба диви...ся місяць. Берестки, т...полі стоять,  застигли в сріблі. М...режки скрізь рябіють по вулиці ось і ось бов...аніють: острішки, клуні, хліви. Тиша. так?
Вигін ось. Телята пасу...ся ч...рідкою. Бджілки, мухи гудуть. Квітки жовтіють. Пахне ч...брець. Лука он за ровом: сонце там  упилося в неї, тільки миг-миг трава та квітки. А верби вибликують, аж у очах рябіє; і тихо вже, тихо стоять, посхилялись над рудкою. Гай з...леніє в ся...ві, чорніє прогалявинами, холодком (А. Тесленко.).

Читайте також